Кодацька фортеця

На території нинішнього села Старі Кодаки знаходяться залишки фортеці, яка колись вважалася найбільш неприступною. Залишки фортеці були частково знищені під час розробки гранітного кар'єру.

Нині збереглися лише земляні вали та пам'ятний знак. Тут також знаходиться козацьке кладовище. Місцевість приваблює туристів захоплюючим краєвидом на Лівий берег Дніпра, скелястими берегами, озером та природою.

Хоча на території відсутній спеціально обладнаний пляж та місця для відпочинку, люди все ж можуть купатися у річці, яка тут має пологий берег, або в озері, яке утворилося всередині залишків фортеці, але слід пам'ятати, що озеро досить глибоке та його береги дуже круті.

Після укладення польсько-московського мирного договору у 1634 році, було вирішено збудувати фортецю Кодак на високому кам'янистому правому березі Дніпра, як перший укріплений пункт, який повинен був обмежити діяльність запорізького козацтва.

Гетьман коронний Станіслав Конецпольський став ініціатором будівництва фортеці, а рішення про це було ухвалено сеймом Речі Посполитої у лютому 1635 року.

Будівництво фортеці мало на меті встановлення контролю над запорізьким козацтвом, ізоляцію Запорозької Січі та захист від набігів татар. Фортецю називали "ключем до Запоріжжя", оскільки вона повинна була перекрити вихід до Чорного моря та перешкодити втечі селян на Запорозьку Січ.

У 1648 році, під час української визвольної війни, після 4-місячної облоги, Кодак був за наказом Богдана Хмельницького взятий козацьким загоном під командуванням полковника Максима Нестеренка.

Після цього фортецю перетворили на опорний пункт українського козацького війська. У 1711 році, за гетьмана Івана Мазепи, Кодак був використовуваний як сторожовий пост проти Січі. Після Прутського мирного договору у 1711 році, Кодак разом з іншими фортецями на півдні України був зруйнований, але жителі продовжили жити біля руїн міста.

Кодацька фортеця знаходиться на території нинішнього села Старі Кодаки. Її залишки були частково зруйновані під час розробки гранітного кар'єру, тому до наших днів збереглися лише земляні вали. У 1910 році на місці колишньої фортеці був встановлений пам'ятний знак та карта-схема за ініціативою Дмитра Яворницького.

У XX столітті Дмитром Яворницьким були проведені перші археологічні обстеження фортеці, але під час радянської влади ця пам'ятка не досліджувалася і була знищена Кодацьким гранітним кар'єром на дві третини. У 1990 році під керівництвом професора І.Ф. Ковальової археологічною експедицією Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара було проведено шурфування збереженої території фортеці та її посаду. Під час цих досліджень виявлено культурний шар козацької доби.

У 2011 році археологи ДНУ імені Олеся Гончара відновили археологічні дослідження посаду фортеці Старого Кодака. За результатами шурфування було виявлено, що культурний шар у безпосередній близькості до фортеці був майже повністю знищений через неконтрольовану забудову прилеглих площ. Проте було зроблено важливе відкриття – знайдено залишки Свято-Архангело-Михайлівської церкви, яка була зруйнована у 1937 році.