Градирня ЧАЕС

Градирні - це великі охолоджувальні вежі, що зазвичай використовуються на атомних та теплових електростанціях. У випадку Чорнобильської АЕС, ці величезні споруди, висотою понад 90 метрів, були спроектовані для охолодження 5-го та 6-го реакторів.

Одна з недобудованих градирень була готова майже на 90%. Планувалося, що їх введуть в експлуатацію одночасно з запуском 5-го реактора у листопаді 1986 року. Однак аварія 26 квітня 1986 року перервала всі ці плани щодо завершення та використання цих споруд.

Градирні були призначені для додаткового охолодження води зі ставка-охолоджувача Чорнобильської АЕС та подальшої подачі цієї охолодженої води до 5-го та 6-го реакторів.

Водойма ставка-охолоджувача була штучною, з площею приблизно 24 квадратних кілометри. Ця водойма використовувалася для охолодження 1-4 реакторів ЧАЕС. Рівень води в ставку-охолоджувачі був вищим за рівень води в річці Прип'ять на більше ніж 6 метрів.

Щоб підтримувати водойму на відповідному рівні, вода подавалася з річки за допомогою берегових насосних станцій. На сьогоднішній день ставок-охолоджувач виведений з експлуатації і осушується природним шляхом.

Принцип роботи

Градирня працює за принципом охолодження води шляхом направленого потоку атмосферного повітря. Вона мала мати діаметр основи близько 126 метрів і, у разі завершення будівництва, висоту близько 150 метрів. Форма градирні подібна до гіперболоїда.

Кажуть, цю систему планували використовувати тільки влітку, а взимку вимикати. Як зазначалося раніше, температура води в ставку-охолоджувачі була досить високою, навіть у холодний період року.

Відтак, градирні, які так і не були завершені, повинні були забезпечити процес охолодження води і збереження її в необхідному технічному стані з точки зору температури для роботи реактора.