Річка Ірпінь

Ірпінь - це річка, яка протікає через територію України охоплюючи Житомирську та Київську області. Вона є правим притоком річки Дніпро.

Річка має довжину 162 кілометри та великий басейн площею 3340 квадратних кілометрів.

Її джерело розташоване недалеко від села Яроповичі в Житомирській області, а впадає вона до Дніпра біля села Козаровичі в Київській області.

Щоб підняти воду Ірпеня на рівень Київського водосховища, використовується насосна станція, оскільки рівень річки знаходиться на 6-8 метрів нижче рівня водосховища.

На відрізку довжиною 131 кілометр річка Ірпінь служить основним каналом для Ірпінської осушувально-зволожувальної системи. В басейні Ірпеня також існують невеликі системи для осушення та зволоження земель.

Фауна

Щодо рибного складу річки Ірпінь, тут поширені карась сріблястий, лящ, плітка, краснопірка, а також в рідких випадках можна зустріти щуку, окуня, сома та судака. Крім того, у ріці мешкають декілька інтродукованих видів, таких як білий амур, чебачок амурський, строкатий та білий товстолоб, сонячний окунь та ротань-головешка.

Під час вторгнення рф в Україну у 2022 році, річка Ірпінь стала важливою природною перепоною, яка допомогла захистити Київ і відбити ворога з Мощуна.

Вже на другий день великого вторгнення із північного напряму, 25 лютого 2022 року, українські війська були змушені підірвати мости через річку Ірпінь на Новоірпінській трасі Р30, мостовий перехід у Гостомелі по Варшавській трасі М07 та у Демидові по автодорозі Р02.

У перший день вторгнення, командувач оборони Києва, Олександр Сирський, виніс ідею направити воду з Київського водосховища через греблю в Козаровичах назад в річку Ірпінь.

Цю ідею підтримав відповідний наказ, і наступного дня був проведений перший вибух, внаслідок якого утворилася отвір діаметром близько метра-півтора. Однак, шлюз навпроти села Червоне урочища Шевелівка став перешкодою.

В цей час Мощунь та околиці шлюзу були активними бойовими діями, і не було можливості виправити ситуацію. Тому було вирішено підірвати греблю в Козаровичах вдруге. Цього разу, при ворожому вогні, було використано тонну вибухівки. Щоб прискорити надходження води в затоплену зону Ірпеня, були відкриті шлюзи вище по течії, і Вишгородська гідроелектростанція допомогла підняти рівень води в Київському водосховищі.

Завдяки стрімкому підвищенню рівня річки Ірпінь, тріумфальні понтонні переправи, зведені росіянами в районі Мощуна, були непридатними до використання, оскільки підходи до них були затоплені.

Вода також затопила окопи російських військ, які вже встигли закріпитися на лівому березі річки, і їм довелося копати нові окопи та переносити обладнання, зброю та боєприпаси, зміцнюючи їх вразливість перед вогнем української артилерії.

Річка Ірпінь продовжила розливатися, і протягом наступних днів і тижнів заплава поширилася на понад 20 кілометрів вгору по течії.

Площа із затопленою землею зросла до 2842 гектарів. Внаслідок підтоплення були затоплені будинки та домогосподарства в Демидові та Козаровичах. Вода також вплинула на річки Здвиж і Тетерів.