Києво-Печерська лавра

Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований в середині XI століття . монахами Антонієм і Феодосієм поблизу Києва. В ХІ ст. монастир став центром розповсюдження і затвердження християнства у Київській Русі. У ХІІ ст. монастир отримав статус «лаври» – головного великого монастиря.

Історично Свято-Успенська Києво-Печерська Лавра розташовувалася на великій території, яка в даний час умовно розділена на дві частини. У так званій Верхній Лаврі функціонує Національний історико-культурний заповідник, а в Нижній її частині діє чоловічий монастир, де подвизаються монахи і щодня підносяться молитви.

Сучасна Києво-Печерська Лавра займає територію Ближніх та Дальніх печер і декілька корпусів колишньої лаврської богадільні. Увійшовши в Печерські ворота, ми бачимо вулицю, що йде уздовж монастирського саду, розбитого по обидві сторони критої виноградником галереї. З верхньої точки відкривається мальовничий вид на монастирський сад з вуликами, на річку Дніпро і Лівий берег.

Від Ближніх печер до Дальніх в другій половині XVII ст. була прокладена крита галерея, подібна до тієї, яка від Верхньої Лаври спускається до Ближніх печер. Повторюючи лінії Печерських пагорбів, галереї підкреслюють і доповнюють красу лаврського пейзажу. У будь-яку погоду під їх зводами можна безпечно подолати крутизну лаврських схилів, милуючись природою та архітектурою святої обителі. У 1869 р. галерея між Ближніми та Дальніми печерами була реконструйована за проектом ченця Евкарпія і не зазнала істотних змін до сьогоднішнього дня.

Щоб побачити панораму Нижньої Лаври, обійдемо уздовж огорожі монастирський сад і зупинимося перед спуском у поклонного хреста, встановленого в пам’ять 2000-ліття Різдва Христового. Тут відкривається широкий огляд території Ближніх і Дальніх печер.