Одеський літературний музей

Одеський літературний музей був заснований у 1977 році і є однією з найпопулярніших визначних пам'яток міста. Зали музею оформлені у поєднанні стилів бароко та ампір, які були характерні для архітектури Одеси у 19 столітті.

Музей проводить виставки, презентації нових книг, літературні конференції, а його Золотий зал відомий своєю унікальною акустикою і є одним з найкращих приміщень для камерної музики.

У музеї зберігаються книги, особисті речі і культурні цінності письменників, а також експонати, пов'язані з історією літературного життя Одеси.

Експозиція музею розташована на двох поверхах і включає 20 залів, кожен з яких розповідає про події літературного світу міста в хронологічному порядку.

Зокрема, у музеї можна побачити книги, рукописи, газети, журнали, фотографії, листи та особисті речі видатних письменників 19-20 століть.

Тут також проводять виставки, конференції, презентації книг, літературні вечори та концерти камерної музики.

Будівля музею

Одеський літературний музей знаходиться у видатному палаці 19 століття, який колись належав князю Гагаріну, а потім був подарований місту.

Палац, споруджений у 1850-ті роках за проектом архітектора Людвіга Оттона, представляв собою приклад "вільної південної еклектики".

Гагаріни не проживали в Одесі, але здавали будівлю в оренду заможним людям, що дозволяло їм заробляти гроші. Тому зали палацу були прикрашені в розкішному історичному стилі або в поєднанні різних стилів, що було типовим для еклектики середини XIX століття.

У 1898 році Одеська міська дума орендувала палац у Гагарінів і передала його Одеському Літературно-Артистичному гуртку, до складу якого входили актори, письменники, музиканти та художники.

Сад скульптур

У дворику Літературного музею знаходиться відомий Сад скульптур, який присвячений героям одеського фольклору. Цей сад був створений у 1995 році за проектом скульптора Леоніда Ліптуги.

• «Герою одеських анекдотів Рабиновичу» (1995)
• «Прийдешньому одеському генієві» (1996)
• «Ти одесит, Миша» — Михайлу Жванецькому (1998)
• «Антилопа Гну» — авто марки «Лорен-Дітріх» з персонажами роману «Золоте теля» (1999)
• «Одеса-Мама» (2000)
• «Сашка-музикант» — герою оповідання Олександра Купріна «Гамбрінус» (2001)
• «Шаланди, що повні кефалі» (2002)
• «Зелений фургон» — героям повісті «Зелений фургон» Олександра Козачинського (2003)
• «Джинсовий Дюк» (2004)
• «Невідомому читачеві» — імператриці Катерині (2005)
• «Мініну і Пожарському Ільфу і Петрову» (2008)
• «Птах-трійка» — Гоголю (2009)
• «Час великих очікувань» — Паустовському (2010)
• «Одеська школа» — присвячений групі письменників: Багрицькому, Інбер, Бабелю, Кірсанову, Олеші і Катаєву (2011)
• «Золоте серце» — Володимиру Висоцькому (2012)
• «Срібний вік» — Ахматової та Цвєтаєвої (2013)
• «Музейникам Одеси» (2014)