Садиба Рея

Палац-садиба Рея в Приозерному захоплює своїм вражаючим виглядом та величезним розміром. Ця яскрава архітектурна споруда існує вже майже 150 років, і її власники були родичами відомих графів Потоцьких.

На місці старого будинку наприкінці 19 сторіччя з’явився чудовий ансамбль - палац та паркова зона розміром в 30 Га. Як і в багатьох інших садибах, тут все було розраховано на приймання безлічі гостей: були ставки у компанії дубів та кленів, які виглядали дуже мальовничо, а будівля палацу вражала еклектичним стилем, який поєднав кілька стилістик одночасно. Архітектором проекту був обраний львів’янин Юліян Захаревич.

Сьогодні палац-садиба Рея дозволяє туристам милуватися архітектурою будівлі та липами, які ростуть навкруги більше ста років. В атмосфері парку панує дещо містична атмосфера, тому тут можна зробити чарівні світлини.

Палац представляє з себе двоповерхову будівлю з цегли у еклектичному стилі. Споруда має асиметричну внутрішню структуру з анфіладним плануванням. Фасад складається з трьох частин, декоративних веж та центрального парадного входу з арками з трьох боків.

Стіни прикрашені ліпнинами та високорозташованими карнизами з фігурними кронштейнами. Будівля є частково зруйнованою, балочні перекриття між поверхами та вікна потребують ремонту. У 2010 році було перекрито дах, щоб зменшити пошкодження від погодних умов.

У 1822 році була побудована в'їзна брама, яка має бокові двоповерхові приміщення для слуг та башту. Однак в 1970 році вона була замурована, щоб встановити пам'ятник Леніну. Башта брами частково зруйнована.

Село Приозерне було відоме ще з ХVІІІ століття. До 1961 року воно називалося Псарами. Першим відомим власником села був галицький підканцлер Юзеф Яблоновський, який побудував в другій половині ХVІІІ століття перший палац в стилі класицизму в Псарах.

Після смерті Яблоновського палац успадкувала його правнучка Вільгельміна, дружина графа Станіслава Рей. Будівництво нової садиби було розпочато в 70-х роках ХІХ століття за розпорядженнями графині Рей і завершено в 1882 році. Садиба була оточена парком площею 30 гектарів, де росли дерева та були ставки.

Після смерті графині Рей село стало маєтком її синів, а один з них, Людвік Рей, став власником садиби. Під час Другої світової війни граф Людвік залишив Україну та переїхав до Франції. Садиба була відома своєю красою та приваблювала відвідувачів з усього регіону до 1939 року.