Тараканівський форт

Тараканівський форт має форму ромба зі сторонами до 240 метрів і оточений глибоким ровом і валами, укріпленими стінами.

У центральній частині форту знаходиться двоповерхова казарма, до якої можна потрапити через чотири підземні ходи, прокладені під другим земляним валом. Там розміщувались житлові, складські та господарські будівлі для артилерійської роти та штабу коменданта форту.

Периметр форту складається з 105 казематів, які захищені двома рубежами оборони. Є також важкодоступна частина форту - «Земляне укріплення», яке відділене від основного масиву залізницею. Основна будівля комплексу - облицьований червоною цеглою офіцерський корпус, в якому розташовувався штаб коменданта форту, житлові та господарські будівлі для роти артилерії.

Тараканівський форт не використовувався російськими військами за своїм призначенням. У 1990-му році форт перетворився на склад, проте цю функцію він виконував не довго через надмірну вологість.

Форт виконав свою військову функцію в 1915-му році під час Першої світової війни. Російські війська покинули споруду без бою, а австрійські війська зайняли його. Під час Брусиловського прориву влітку 1916-го року форт зазнав великої руйнації. У боях за Тараканівський форт загинуло 200 воїнів австрійської армії, яких поховали біля фортеці.

Після третього поділу Польщі наприкінці XVIII століття Російська та Австрійська імперії створили кордон по лінії Збараж - Броди - Берестечко - Сокаль.

Для захисту своїх західних кордонів Російський уряд вирішив побудувати систему оборонних укріплень. Поблизу містечка Дубно було збудовано Дубенський форт з метою захисту залізничної лінії Львів-Київ. Сьогодні цей форт відомий як Тараканівський форт.

Місцеві розповідають, що тут з легкістю можна зустріти привидів. Душі австрійських військових не можуть заспокоїтись.