Меджибізький замок

Меджибізький замок знаходиться на мисі, де зустрічаються річки Південний Буг та Бужок. Завдяки розташуванню, замок має форму видовженого трикутника з міцними стінами та кутовими вежами, які виступають за лінію стін.

Внутрішній двір має довжину 130 метрів і ширину до 85 метрів з заходу. Загальна площа замку становить 0,75 гектара. Товщина стін досягає 4 метрів, а найвищі точки мають висоту до 17 метрів.

У пам'ятки спостерігається змішана стилістика, яка включає елементи мурованого будівництва литовської епохи, східноєвропейського ренесансу і псевдоготики XIX століття.

У Меджибізькому замку є кілька пам'яток архітектури національного значення, які є частиною комплексу і перебувають на державному обліку. Серед них - палацовий комплекс, церква святого Миколая, а також прясла мурів і вежі, які складають загальний образ замку.

Церква святого Миколая (Замкова церква)

Замкова церква знаходиться посеред двору замку. У 1586/1591 роках вона була перебудована і освячена як католицька каплиця святого Станіслава. У плані вона має форму прямокутної однонефної будівлі зі штучного каменю та шатровим дахом із знаком богослова. Будівля зазнала численних архітектурних змін, спричинених як релігією, яку в ній практикували, так і бажаннями власників.

Лицарська Вежа

Вежа "пунтоне" знаходиться на північно-західній частині Меджибізького замку і була зведена за межами основної лінії стін з метою захисту входу до цитаделі. Її форма є неправильним п'ятикутником, збудованим з гладкого вапняку, а розміщені на всіх ярусах артилерійські стрільниці мали передстрільничі ніші для виведення диму.

Палацовий комплекс

У шістнадцятому столітті було побудовано складний комплекс житлових, оборонних і господарських споруд, який складається з палацу та його надбудов, пізньосередньовічного барбакана, частини південної вежі та західного муру. Центральна вежа-донжон збереглася з литовського замку. Комплекс був надбудований у стилістиці ренесансу над аналогічними спорудами Великого Князівства Литовського. Архітекторів не відомо, але стилістика споруд має аналоги серед ренесансних палацових будівель Південно-Східної Європи.