Будинок з химерами спроектований архітектором Владиславом Городецьким і зведений у стилі модерну протягом 1902-1903 років, був унікальним проектом для свого часу. Початково цей будинок був призначений для проживання родини архітектора та являв собою прибутковий будинок. Він був зведений на крутому схилі вулиці Банкової. Скульптурні прикраси, створені за ескізами самого архітектора, виконав скульптор Еліо Саля.
Його будівництво зайняло один рік, а на оздоблення зовнішніх та внутрішніх частин пішло ще два роки. Цей будинок був першим у Києві, побудованим з використанням цементу, нового, на той час матеріалу. Ймовірно, одним із мотивів такого проекту була рекламна акція продукції промисловця Ріхтера, який займався виробництвом цементу. Для забезпечення стійкої основи будинку, при його спорудженні на крутому пагорбі, було вбито близько 50 бетонних палів глибиною 5 метрів. Від вулиці Банкової будинок має три поверхи, а від боку театру ім. Івана Франка – шість поверхів.
Архітектура
Будинок був спроєктований у формі куба, з трьома поверхами з боку вулиці Банкової і шістьма поверхами з боку площі Івана Франка. У внутрішньому плануванні застосовано концепцію функціонального розташування відокремлених груп приміщень, що було типово для розкішних помешкань початку XX століття.
Зовнішнє та внутрішнє оформлення будинку не мають собі подібних ніде і відображають не тільки фантазію та майстерність архітектора, але й його пристрасть до полювання. Зовнішній вигляд будинку є захоплюючим видовищем.
Фасад багато прикрашений великими фігурами реальних істот. Тут можна побачити дівчат, які верхають на рибах (часто їх вважають русалками) і розкидають свої сіті, а також дельфіни, морські змії, крокодили, великі жаби, неіснуючі квіти неймовірних розмірів, голови носорогів, антилоп і ящірок, що швидко біжать по тонких колонах. Тут є орли, які з норовом розкривають свої крила, а слони виконують роль водостоків, використовуючи свої хоботи під час дощу.
Цей будинок спочатку був задуманий як прибутковий. Шість з семи квартир здавалися в оренду багатим людям, оскільки іншим постояльцям не по кишені було таке житло в такому розкішному будинку.
А один поверх, зокрема третій поверх зі двору і перший поверх з центрального входу з вулиці Банкової, належав самому Городецькому. Планування кімнат було організовано так, щоб перші сонячні промені освітлювали вікна прислуги, таких як куховарки і горничні.
Це було логічним, оскільки персонал, який обслуговував будинок, мав прокинутися першим, щоб вчасно підготувати все необхідне перед пробудженням мешканців. Ближче до полудня сонце потрапляло в кабінет Городецького, де він зазвичай працював в цей час, а наприкінці дня освітлювало вітальню.