Парк Шевченка

Парк Тараса Шевченка в Одесі багатий різними пам'ятками. В центрі розташований стадіон «Чорноморець» і Музей футболу. На початку Головної алеї, з боку вулиці Маразліївської, стоїть пам'ятник Шевченку, далі можна побачити «Алею слави», пам'ятники Невідомому солдату та Невідомому матросу. Неподалік підноситься у небо Олександрівська колона. З парку багато доріжок ведуть до пляжу «Ланжерон». Поряд простягається «Траса Здоров'я».

Лунапарк облаштований за останнім словом техніки. Для малюків є електрокари, дитячі каруселі, веселі лабіринти та інші атракціони. Крім того, найменших діточок розважатимуть кумедні клоуни, міми, барвисті персонажі з улюблених мультфільмів та інші веселі герої. Для дітей старшого віку і для їх батьків, представлені найцікавіші розваги, в парку є американські гірки, чиї лихі віражі змусять вас випробувати справжній викид адреналіну. Кімната страху дозволить полоскотати нерви, а всі інші атракціони, такі як Бомбер, дозволять перевірити власні сили, спритність, влучність і кмітливість. Справжньою пам'яткою парку, є колесо огляду Південна Пальміра, аналогів якому немає у всій Україні. Всі атракціони абсолютно безпечні і регулярно проходять тестові випробування.

Парк розташований неподалік від центру міста і що важливо, межує з морським берегом, відкриваючи чудовий вид. У парку можна знайти затишні кафетерії та ресторани, де можна відпочити від розваг і насолодитися прекрасною і різноманітною кухнею, яка сподобатися дорослим і дітям. У сувенірних магазинах, можна придбати пам'ятні, приємні подарунки, що нагадують як про сам парк, так і про місто Одеса. Привітний персонал, зручні паркувальні місця, відсутність суєти і тисняви, постійна наявність транспорту в будь-яку точку міста, все це зробить Ваше перебування в парку комфортним.

Наприкінці XVIII століття, в районі мису Ланжерон існували фортифікаційні укріплення - Одеська фортеця. В центрі фортеці був розташований курган з Андріївським бастіоном. У 1811 році фортеця була реорганізована у карантин. В межах карантину було організоване Карантинне кладовище.

На планах міста середини XIX століття район карантину позначений як «Кріпосний сад». Так, згідно із планом архітектора Ф. Боффо від 1840 року, на місці карантину мав бути споруджений парк. Однак сад належав військовому відомству, а не місту, тому залишався занедбаним.

7 вересня 1875 року парк нарешті був відкритий, а 10 вересня офіційно названий Олександрівським, на честь відвідування Одеси імператором Олександром II, який власноруч посадив на честь відкриття парку дуб.

У травні 1896 року прийнято рішення про передачу земель у власність міста. На початку 1900 року за рішенням міського управління були розібрані стіни кладовища, відкрив вільний доступ до його території.

Тут гуляли Жуковський, Гоголь, Островський, Достоєвський, Чехов, Ахматова. На місці, де перебувала артилерійська батарея, Пушкін зустрічався з її офіцерами.

Свого часу у парку побудовано Зелений театр, де виступали Утьосов, Райкін, Тарапунька і Штепсель, П'єха, Водяной. У 1936 році тут споруджено Центральний стадіон міста, а в 1954-у парк перейменували з Олександрівського на парк імені Т. Г. Шевченка.