Латинський катедральний собор

Латинський катедральний собор є визначною архітектурною спорудою XIV-XVIII століть, яка поєднує готичні, ренесансні і барокові елементи в гармонійному поєднанні. Цей катедральний собор був головною будівлею середньовічного міста, і на його спорудження були витрачені значні кошти і час.

Будівництво храму тривало довго. За задумом архітектора, собор мав мати дві вежі. Одну з них добудували наприкінці XIV століття, але друга залишилась незавершеною через фінансові проблеми. Львівський бургомістр та будівельний контролер Петро Штехер надсилавався містом для нагляду за будівництвом. Над самим будівництвом собору працював архітектор Микола Ґансечке (Ґонзаґе) з Вроцлава.

У 1404 році архітектор Ґансечке завершив будівництво вівтарної частини катедрального храму, а наступного року її освятив єпископ Мацей Яніна з Перемишляни. Рік 1493 вважається завершальним для будівництва Латинського собору.

Поруч з катедрою знаходився цвинтар, який займав територію сучасної Катедральної площі. У 1786 році імператор Йосиф ІІ видало указ про знесення всіх цвинтарів у центрі міста та перенесення їх за межі населеного пункту (залишився лише Личаківський цвинтар, інші були давно зруйновані).

З шести каплиць збереглась лише каплиця Боїмів. Декілька статуй з колишнього цвинтаря зараз розміщені поруч з Латинським собором. Катедру також доповнюють каплиці, де покоїлися заможні особи. Одна з найвідоміших і цікавих - це каплиця Бичування Хреста, відома також як усипальниця Кампіанів.

Львівська Катедра успадкувала елементи готичного стилю XIV-XV століть, такі як видовжені стрілчасті арки, склепіння і вікна, але також має оздоблення вітражами у модерному стилі початку ХХ століття. Ренесансна каплиця Кампіанів, яка була побудована на початку XVII століття, прикрашена чудовим кам'яним різьбленням з євангельськими сюжетами. Бароковий стиль храм отримав завдяки реставраційним роботам, які проводилися у 1760-1778 роках.

На східній стіні храму, з боку вулиці Галицької, можна побачити зображення ікони з написом. Цей напис розповідає нам про трагічну та зворушливу історію, яка сталася у Львові більше чотирьох століть тому. У 1598 році померла 9-річна Катруся, донька міщанина Войцеха Домагалича, від невиліковної хвороби. Дідусь дівчинки, відомий львівський геометр Юзеф Вольфович, був засмучений цією подією і намалював та встановив на стіні костелу образ Матері Божої Ласкавої. Цей образ є копією оригіналу.

На східній стіні Катедри видно вмонтовану надгробну плиту родини Шольц-Вольфовичів, купецької родини з Львова, що походить з XV століття. Ця плита збереглася з ліквідованого цвинтаря, що оточував катедру наприкінці XVIII століття. На північній стіні можна побачити скульптурну композицію Гроба Господнього з XVI століття.

На східних стінах Катедри є ядра, що нагадують про страшну турецьку облогу Львова у 1672 році. Найбільше ядро, яке видно з боку, де проходить трамвайна колія, має напис: «Ex obsidione turcica», що означає "З турецької облоги", рік Божий 1672, 28 вересня.